?

Log in

No account? Create an account
logo_big

ut_magazine


Живий Журнал Українського Тижня


Спотворене волевиявлення. Більшість українців проголосувала проти Януковича
logo_big
ut_magazine


8_b
Абсолютна більшість українців проголосувала проти режиму Януковича, однак у парламенті знову буде сформована пропрезидентська більшість

Представники більшості впливових міжнародних організацій, що спостерігали за виборами в Україні, зазначили, що цьогорічні парламентські вибори супроводжувалися масовими порушеннями, тож стали черговим кроком назад. Остаточних оцінок вони уникають до завершення процесу підрахунку голосів і за пропорційною, і за мажоритарною системами. Тим часом українська влада активно працює на легітимізацію результатів волевиявлення, апелюючи до того, що за про­порційною складовою вони майже відповідають даним екзит-полів. Микола Азаров на цій підставі навіть казав про «класичне проведення вільних, демократичних виборів», мовляв, «про які фальсифікації можна говорити?».

Проте насправді вибори засвідчили зовсім інше: залишаються заблокованими цивілізовані механізми оновлення представницького органу відповідно до зміни суспільних настроїв у державі. А саме для цього і проводяться парламентські вибори в демократичних країнах.

Читати далі 


Анонс журналу Український тиждень №44 (261) 2 - 8 листопада 2012 року
logo_big
ut_magazine
44

№ 44 Тижня розповідає про реальні результати виборів, за якими насправді перемагає опозиція і які маніпуляції дозволяють створити більшість ПР. В номері також численні коментарі міжнародних спостерігачів, а також аналіз того, як деякі з них попали в пастки української влади. Окрім власне парламентських виборів Тиждень розповідає про президентські перегони у США, новий уряд Грузії, популяризацію української мови, хто такі ятвяги. Не пропустіть також ексклюзивне інтверв’ю з Антоном Мухарським!

«Український бізнес – афера століття». Некерована експансія транснаціональних корпорацій
logo_big
ut_magazine

22b
Ця стаття продовжує цикл «Український бізнес – афера століття», у якому український економіст Володимир Лановий намагається розкрити основні проблеми вітчизняного бізнесу та окреслити альтернативу його розвитку

В попередніх статтях йшлося про важливість вільного підприємства для економічного розвитку і про те, чому Україна є пасткою для нього, аналізувалися українські феномени державних корпорацій як баласту для економіки та псевдоприватної власності, висвітлювалася проблема суспільного розколу між підприємцями, владою та громадянами, пояснювалося, чому олігархічні імперії приречені на стагнацію. Цього разу пропонуємо матеріал про виклики та можливості для України від експансії транснаціональних корпорацій.

Транснаціональні корпорації (ТНК) представлені в Україні підприємствами, що належать світовим гігантам: Procter & Gamble (США), Reynolds (США – Японія), Coca-Cola (США – Австралія), Lafarge (Франція), Nestle (Швейцарія), Tetra Pak (Швеція) та ін. Які їхні особливості?

Читати далі


Анонс журналу Український тиждень №43 (260) 26 жовтня - 1 листопада 2012 року
logo_big
ut_magazine

43

 № 43 «Тижня» пояснює чому варто йти голосувати, які фальсифікації можуть трапитися і як їм запобігти, чого чекати після виборів. А також: лист Юрія Винничука Миколі Азарову, інтерв’ю з командиром сирійських повстанців, звідки беруться фальшиві ліки і чиї права захищає новий закон про охоронну діяльність

Єврофани проти євро скептиків. Посилення політичної інтеграції всередині ЄС може бути шансом для Укр
logo_big
ut_magazine

28b

Криза єврозони й електоральний успіх крайніх лівих і правих популістських партій активізували ентузіастів європейської ідеї.

Доцентрові сили Євросоюзу мобілізуються довкола проекту політичного союзу ЄС: із загальнообраним президентом, спільною зовнішньою політикою та централізованою монетарною системою. Навколо цих доволі неоднозначних пропозицій консультуються дипломати й політики, сперечаються експерти та ламають голови економісти. Якщо інтеграційні тенденції в Євросоюзі візьмуть гору, гіпотетично вже наступного року правила політичної гри в межах ЄС можуть змінитися.

Читати далі  


«Досягнення» залишаються порожнім звуком
logo_big
ut_magazine

16b

Недешеві інфраструктурні здобутки Євро-2012, які Партія регіонів записала до свого активу, в реальності часто виявляються валізою без ручки

На підготовку до Євро-2012 в Україні грошей не шкодували. Не соромились навіть раптово підвищувати вартість об’єктів майже вдвічі просто у процесі будівництва.  За офіційною версією (ії озвучують, зокрема, міністр інфраструктури Борис Колесніков та заступник голови Нацагентства з питань підготовки та проведення Євро-2012Валерій Жалдак), зі своєї скарбниці країна видала на організацію футбольного чемпіонату «лише» 40 млрд грн. Іншу цифру можна знайти просто на сайті Верховної Ради – в Державній цільовій програмі підготовки до чемпіонату зазначено: обсяг фінансування Євро за рахунок держкоштів становив 56,5 млрд грн (плюс 3,7 млрд з місцевих бюджетів та 50,6 млрд з «інших джерел», загалом 110 млрд грн). Ще одну думку щодо витрат безпосередньо держави має голова парламентського підкомітету з питань підготовки та проведення чемпіонату Олександр Зац – ще у квітні регіонал констатував, що на Євро було витрачено близько 80 млрд грн бюджетних коштів. Значно більші цифри називають незалежні експерти. На їхню думку, реальний обсяг витрат  може сягати 200 млрд грн, із яких 80% – державні.

Читати далі 


Влада примушує ТБ до «чесності»
logo_big
ut_magazine

tv_b
“Інтер” та ICTV стали об'єктивнішими, “Новий” та СТБ — ні, найкраще висвітлює політику ТВі, а з Першим каналом нічого не вдієш – засвідчують дані останнього моніторингу телепростору

Українська влада має проблему: її (влади) досягнення замало пропагандують на телебаченні.   “На загальнонаціональних телеканалах у період з 24 вересня по 14 жовтня обсяг ефірного часу, присвяченого висвітленню дій та точок зору опозиції, був на 62% більший, ніж обсяг часу, який використали представники влади”, - публічно пожалівся ніхто інший, як прем'єр-міністр Микола Азаров, на засіданні уряду в середу.

При цьому Микола Янович не став уточнювати, як саме “висвітлюють” дії та точки зору опозицїі. Можливо, аналітики, котрі подали голові уряду відповідні дані, зарахували до “висвітлення дій опозиції” скроєний за російськими лекалами пропагандистський фільм “Адов ад”, котрий “доводить”, що квітневі теракти в Дніпропетровську організували прибічники Юлії Тимошенко? А може, “точки зору” опонентів Азарова відображені, на його думку, в роликах “Партія регіонів попереджує”, де розповідається про “страшне” життя українців до лютого 2010 року? Невідомо.

Читати далі 


За індивідуальну «євроінтеграцію» українці та росіяни платять по €120 тис.
logo_big
ut_magazine
lat_b

Щопонеділка ранковим рейсом колишній москвич Андрій* вилітає на роботу з Риги до Москви. У п’ятницю він повертається додому у свою нову ризьку квартиру, де його чекає сім’я – дружина і двоє маленьких дітей.

Микола* поки що не перебрався з Донецька до Європи, але будинок у невеликому містечку під Ригою вже купив. Щоправда, не вгадав із ціною – $100 тис. не вистачило для отримання посвідки на проживання. Тепер доводиться будувати гараж та облагороджувати територію, щоб підвищити вартість оцінки майна. Утім, у Латвії Микола затримуватися не збирається: це лише проміжний пункт на шляху до мрії – квартири в Ніцці.

І Андрій, і Микола перебралися до цієї країни завдяки так званій посвідці на проживання для інвестора – новій схемі, яка дає змогу «стати своїм» у Євросоюзі в обмін на порівняно невеликі інвестиції в економіку Латвії. Для Андрія «невеликі інвестиції» – це €120 тис., викладені за квартиру в новому будинку у Ризі. Для Латвії ж приїзд таких людей означає справді радикальні зміни.

Читати далі


Анонс журналу Український тиждень №42 (259) 19-25 жовтня 2012 року
logo_big
ut_magazine
Ukr_Tijden42_coverb
№42 Тижня відповідає на важливі питання: За кого голосувати? Що стоїть за вихвалянням влади про успішне проведення Євро-2012? Як подолати нерівність доходів? Чим загрожує Центрально-Східній Європі дружба з Путіним? Чи відокремиться Каталонія від Іспанії? Хто спровокував Карибську кризу 50 років тому? Чи існував насправді Іван Сила і чим він відзначився?

Український бізнес – афера століття. Чому олігархічні імперії приречені на стагнацію
logo_big
ut_magazine

28b
Великі компанії одногалузевого (монопродуктового) типу відрізняються від дрібних насамперед ієрархічною побудовою внутрішніх систем управління й інерційністю виробничого процесу щодо змін попиту на ринку.

Власники великих компаній, як правило, об'єднані в товариства акціонерів. До такого товариства можуть входити як підприємці – ініціатори бізнесу, так і пасивні щодо його організації особи. Структурно-стратегічні рішення ухвалюють члени товариства, яким належить більшість його акцій.

В Україні великі корпорації можна поділити на дві діаметрально протилежні групи. До першої належать ті, що залишилися у спадок від Радянського Союзу й здебільшого ніколи не відчували руки підприємців. Другу становлять компанії, створені після зламу планової системи економіки з використанням запалу підприємництва.

Читати далі