Фото: Віталій Грабар
У львівських кнайпах триває еволюція - до автентичності й богемності додалася ще й скандальність. Бізнес виявився прибутковим: Місцева богема підтримує заклади на плаву, а туристи забезпечують прибуток

«Тепер у багатьох львівських кнайпах потрібно заздалегідь резервувати місця навіть у будень, і це приємно», – такий висновок зробили ми з чоловіком після того, як протягом двох годин марно намагалися знайти затишний заклад, аби посидіти за келихом вина. Врешті, вже майже втративши надію, знайшли-таки столик у «Фресці», замовили гаряче пиво і втішилися ще більше. «Фреска», розташована зовсім поряд з площею Ринок, нагадала нам краківські кнайпи богемного району Казімєж. Старанно відреставроване приміщення з високими склепіннями, антикварний інтер'єр, автентичні фрески на стінах.
Ми давно не влаштовували собі таких вечірніх походів по кнайпах і були приємно здивовані. Втішно знати, що можеш пообідати в китайському ресторані, повечеряти в грузинському, з'їсти десерт за єврейським рецептом, а потім випити вина під живий польський джаз в одному з клубів, причому з-поміж клубів, як і живих концертів, можна вибирати. Кнайпова культура традиційно виявилася найживучішою в усе більш периферійному в деяких інших аспектах Львові.
В одному зі своїх есеїв Юрій Андрухович в’їдливо зауважив щось на зразок: харківська кав'ярня – це приблизно настільки ж нереальне словосполучення, як віденська пельменна. Напевно, ще трохи, й ця фраза втратить актуальність, бо ж у Харкові і нині в кожному фастфуді можна випити цілком пристойне еспресо. Але треба віддати належне львів'янам, які виставляють до ритуалу пиття кави значно вищі вимоги. Цим вони схожі на не менш принципових у таких питаннях італійців.