14 травня 2008
Канів заворожує, тут час плине інакше, люди повільні та поважні. Спілкуючись із ними, дивлячись на довколишню природу, відчуваєш, що ніби потрапив до давньої козацької України.
Ще дорогою до Канева Дніпро часто виринає поруч із трасою, притягуючи погляд мандрівника. А в місті він скрізь. З вікна автобуса, з тераси кафе, з двору готелю можна побачити його блискучу широчінь. Давні китайці казали, що споглядання води тішить душу. Можливо, тому що в Каневі Дніпро всюдисущий, тут «не по-райцентрівськи» спокійно. А ще варто на повні груди вдихати якесь особливе місцеве повітря й вбирати очима красу навколишніх круч, вкритих густими дубовими лісами.
Лише 130 км від Києва – й неначе потрапляєш в інший світ. Пірнувши на день у цю повільну й розважливу атмосферу, забуваєш про багатомісячну міську втому. Тут багато місць, які варто відвідати. Але Каневом наша подорож не обмежується.
( Хто не встиг відпочити від міста за свята, може зробити це в експрес-режимі на вихідні )
