ut_magazine

Я не ховатимуся за піднесеними ідеалами, щирими переконаннями та безмежною любов'ю до України. Чесно скажу, що прийшов учора і прийшов сьогодні під стіни Верховної Ради на акцію на підтримку української мови виключно з меркантильними інтересами – допомогти людям і собі заробити грошей.

Читати далі

Депутати Верховної Ради шостого скликання, обрані на позачергових виборах у вересні 2007 року, відзначилися щонайменше сімома бійками. При цьому в хід ішли кулаки, стільці, курячі яйця і навіть димові шашки.

Читати далі (відео)

У Києві відкрилася виставка одного з найактивніших художників з-поміж тих, хто постійно створює приводи для глобальної інформаційної сфери: грандіозні скульптури для міського та галерейного простору, найвища скульптура Британії, зроблена спеціально з нагоди Олімпійських ігор у Лондоні, а далі обов’язковий для лідера сьогоднішнього мистецтва набір – найвідоміші музеї, премії та відзнаки.

Читати далі
Багато фото

Навесні цього року один із найдавніших проектів української сцени «Сестри Тельнюк», що складається з двох сестер Галини та Лесі, представив нову програму, ні, нову власну трансформацію під назвою «Дорога зі скла» на вірші Оксани Забужко та самої Галини Тельнюк.
Самі музики навіть вирішили, що стара назва проекту вже не відповідає сутності, тому вони віднині TRANSFUSIONS: Sisters, та наголошують, що нині ця формація не має нічого спільного з наявними рамками музичних стилів та напрямів. Та й справді, жіночий вокальний дует у супроводі тріо віолончелістів звучить дуже чуттєво, а вірші Оксани Забужко плюс музичні аранжування в такому собі рок-класичному варіанті створюють неповторну атмосферу, яка не має аналогів в Україні. Сестри вкотре підтвердили свою репутацію останніх, хто робить справді високе романтичне мистецтво в популярній музиці. Тиждень побував на першій із двох київських імпрез в театрі «Сузір’я» в загальному турі Україною, в якому наразі перебувають «Сестри Тельнюк», та поспілкувався з ними про «Дорогу зі скла», її створення та творчі плани дуету.  

Читати далі

Після «Месників» і «Диктатора» «Змовниця» як світло розуму в кінці тунелю абсурду і маячні.
Історія з появою на екранах «Змовниці» узагальнює весь жах нашого часу: коли гарне і правильне не може пробитися крізь стрункі шеренги глупоти і збочення. Відзнята ще 2009-го, вона лише 2011-го вийшла в США і, навіть маючи $25 млн бюджету, все одно провалилася в прокаті. У нас мала з’явитися взимку, і те, що ця стрічка таки вийшла у травні, – чи не диво. І той, хто так довго чекав на новий фільм славетного Роберта Редфорда, не буде розчарований. 77-річний актор і режисер не має ані краплини маразму, і рука в майстра так само тверда, як і на дебютних «Звичайних людях» 1980-го.

Читати далі

Донедавна залізниця була єдиним надійним і якісним видом транспорту, доступним усім верствам населення нашої країни.
Попри розмови про збитковість її роботи, українцям залишалося констатувати поступове зростання якості обслуговування та поліпшення комфорту потягів. Реформа галузі, приурочена до Євро-2012, незважаючи на декларації про перехід на європейську модель пасажирських перевезень, поставить на цьому жирну крапку. На думку влади, поїзди повинні ходити вдень і не на далекі відстані, а ціни на квитки мають становити третину, а то й половину прожиткового мінімуму, щоб більшість людей не могли собі дозволити в них їздити і сиділи вдома.

Читати далі

Здобута журналістами інформація стала приводом для першого в історії ЄС розслідування, над яким спільно працює поліція трьох країн.
Словенським журналістам-розслідувальникам Блажу Зґазі та Матеєві Шурку нині не до жартів – їм та родинам погрожують убивством після виходу їхньої книжки «В ім’я держави». Це одне з найгучніших розслідувань про торгівлю зброєю всупереч запровадженому ООН ембарго під час війни в колишній Югославії. Тоді, на початку 1990-х, Словенія стала одним із головних тилових центрів для зберігання і транспортування, зокрема й з України, тисяч тонн зброї та боєприпасів. Медійники вказують, що ключову роль у незаконних оборудках відіграли нинішній прем’єр-міністр Словенії Янез Янша та перші особи кількох балканських республік. Здобута журналістами інформація стала приводом для першого в історії ЄС розслідування, над яким спільно працює поліція трьох країн. Зґаґа й Шурк дослідили 6 тис. документів, об’єднались у роботі з колегами з іще шести країн і знайшли докази того, як вищі чини словенської розвідки та армії незаконно заробили мільйони доларів.

Читати далі

Президент Франції має навчитися танцювати з ведучою партнеркою – фрау канцлер.
Ера Меркозі закінчилася. Як же тепер назвати партнерство Анґели Меркель і Франсуа Олланда? Злити імена в нове – Франґела? Щось надто фамільярно, як на двох лідерів держав, котрі заледве знайомі між собою особисто. Омер (Homer) навіює занадто вже американські (чи, ще гірше, грецькі) асоціації. Мерколланд звучить надто схоже на Меркозі. Залишається коротке, але виразне Мерд (фр. merde – лайно. – Пер.). Ну що ж, принаймні це квінтесенція становища євровалюти.

Читати далі

Програвши інформаційні війни на зовнішньополітичному напрямку, уряд, схоже, вирішив надолужити на внутрішньому.
Зокрема, складається враження, що перед основними спікера­ми-економістами поставлено завдання переконати пресу, а з нею і громадськість, мовляв, бюджет виконується, ціни під контролем, гривня стабільна, економіка, якщо не на підйомі, то принаймні дуже далека від рецесії. Тобто не варто особливо перейматися тими показниками (переважно негативного характеру. – Ред.), які в останні місяці називає навіть офіційна статистика (а їй і справді мало віри після того, як щомісяця Держстат фіксує в країні мало не дефляцію) – в Багдаді, чи то пак Україні, все спокійно.

Читати далі

"Регіонали" намагалися підняти статус російської мови ледь не до рівня державної, але дебати переросли у бої місцевого значення.
…Ще декілька хвилин тому Вадим Колєсніченко погрожував  «панам із опозиції»,   якоюсь «комісією по протидії расизму», а зараз він в розірваній сорочці закривався від численних ударів цих самих «панів», скрививши лице від болю, страху та злості. Лупцювання ікони українофобії припинив лише голова бютівської фракції Андрій Кожемякін, який жестами боксерського рефері показав численним бажаючим «помацати» Колесніченка, що вже досить. Це стало останнім епізодом першої за довгий час серйозної парламентської битви, в якій перемогу здобула опозиція.

Читати далі
Багато фото